Психолого педагогічний тренінг «Взаємодія батьків і дітей»
1. Знайомство . Вправа – « Розкажи про свого
хазяїна »
Учасникам пропонується вправа , під час якої людина має
розповісти про себе все , що вона вважатиме за потрібне , але не від свого імені
, а від 3-ї особи – а саме від будь – якої речі : годинника , браслета ,
сережок , шарфа, і т.д. Вправу починає ведучий – психолог словами : « Моя
хазяйка...»
2. Встепне слово « Його величність
– малюк ».
Жодна родина не може бути щасливою без дитини. Мабуть не
вистачить всіх метафор , порівнянь , щоб зрозуміти , яким все- таки є для нас
малюк. Але спобуємо порівняти його хоча б з чимось...
Дитина , як
сонячний зайчик , як сонячна краплинка в родині. А можливо вона – веселка .
Кольорова , чарівна
веселка . Адже спектр Вашого життя в дитині.
А можливо вона
– світлячок .Можливо – просто посмішка , весняна квіточка. Можливо .
Запам'ятайте
, ким би вона не була , вона – втілення дива , яке живе у Вашій родині .
А диво – як
співуча птаха , що щебече тільки на волі , і гордо мовчить в клітці .
Диво це ,
скоріше за все , фламінго – джерело всіх рожевих мрій та наших надій . Але диво
дуже тендітне , мимовільне , і його треба берегти . Намагайтесь зберегти це чудо , адже воно
дістається не всім . Частіше за все головною кліткою для птаха , неволею для
фламінго є , або може стати , як це не дивно – Ваша сім'я. І Ви в ній , хоча в
це важко повірити.
Тож спробуємо розібратись , чи це
дійсно так ?
3. Яка мама
потрібна Вашій дитині ?
Які ми мами
? Чи замислювались Ви коли – небудь над
цим питанням ? Можливо , у Вас не було на це часу.
Звичайно питання
досить дивне , і звучить не зрозуміло.
Які ми мами ?
-
Звичайні . Адже мама – це завжди мама. І чи можливий тут якийсь підтекст ?
Ще не з'явившись на світ , дитина відчуває свою єдність з
мамою , живучи в такт биття її серця. І цю єдність дитина прагне зберегти
надовго . Адже недаремно лікарі говорять , що найважливіше для дитини отримати
вітамін «М» , де «М»- це скорочено мама .
І все – таки цей
вітамін не завжди однаковий для дітей . В ньому різний склад.
Які ж ми мами
? Зовсім не звичайні , не схожі , а різні , різні . Тому і живеться дітям по
різному з різними мамами .
Зараз ,
психологи , виділяють 4 варіанти мам з різними стилями поведінки . Найоптимальнішим
є варіант :
Спокійної
врівноваженої мами . Вона може бути еталоном материнства . Вона завжди знає все про свою
дитину , і вчасно прийде на допомогу . І зробить це так турботливо , і швидко
допоможе розібратися з дитячими проблемами . Та найголовнішим для дитини є те ,
що вона росте в атмосфері добра та доброзичливості .
На противагу
Спокійній мамі інший тип – Тревожної
мами . Їй завжди , щось здається , щось вважається . І це , щось стосується її малюка , його здоров'я ,навіть
тоді , коли немає реалиних підстав для хвилювань . І ця тривога постійно отруює життя всієї родини .
Є щось спільне
між Тривожною та Нудьгуючою мамою.
Обидві завжди незадоволені , напружені , їм завжди все не так.
Та , якщо
першу маму долають думки ро майбутнє
дитини , то друга думає тільки про своє майбутнє . І тривожна та нервова вона
тому , що вбачає в дитині перешкоду , яка виникла в неї на шляху . Такій дитині
непощастило з самого народження .
І нарешті 4-й
тип – тип Впевненої та власної мами ,
яка завжди знає , що треба їй та її дитині . Вона не бажає ні на крок відходити
від планів, які намітила ще до народження дитини, на все її життя . Така мама ,
немов алігатор ковтає всю дитячу неповторність , творчість. Спілкуючись зі
своєю мамою , ця дитина навряд чи колись стане відстоювати себе , свою
індивідуальність .
- Як би Ви доповнили ці типи ? ( відповіді
учасників)
- Окрім
психологів , свою версію також висловлюють медики ( Захаров О.І.) . Серед цих
варіантів особливу увагу привертають ті типи , мам , спілкування з якими
зазвичай відображеється на стані здоров'я дітей.
(
Учасникам пропонується таблиця)
«Царівна Несміяна »
Головним принципом такої мами є- не балувати
дитину .
І це
тривожить її найбільше . Вже з пелюшок «Несміяна» виховує свою дитину тільки
нотаціями , відшукуючи в ній тільки недоліки. Все життя з такою мамою це «не
можна» , «не треба», «не лізь», «перестань». Вона завжди принципово і бездушно
права . Її обличчя дитина рідко бачить усміхненим . В цій атмосфері суворості
дитина постійно починає занепадати духом.
« Снігова королева
»
По – королівськи неприступна . Всіх
тримаєна відстані , і навіть під час спілкування з дитиною витримує певну дистанцію . Її обов'язок керувати
та показувати . Вона не знає , що таке близкість , тепло . Іноді здається , що
замість серця в неї шматочок льоду – так холодно вона ставиться до дитини .
Зазвичай діти «замерзають» поряд з такою мамою.
« Спляча красуня »
Все життя вона продовжує чекати принца . Як
правило , батько її дитини зовсім не принц. Тому така мама живе в полоні свіїх
фантазій , надій , мрій , не помічаючи поряд свою дитину , її потреб , бажань
та любові . Для мами дитя є просто лялькою , яка може і набриднути .
« Унтер Пришибаєв »
Її можна порівнювати тільки з генералом у
спідниці . Дитина для неї солдатик , який живе тільки по наказам. Непослух –
ремінь. В сім'ї панує тільки казарменний
настрій , жорстокість та байдужість.
« Квочка »
Дитина в неї на прив'язі , на короткому ,
товстому повідочку . Не може сама самостійно зробити навіть крок . А мама сама
передбачить , цей крок , щоб пройти його з нею поряд , нога в ногу , прибравши
всі «камінці» на шляху.
Звичайно
, перелік різних типів мам ми можемо продовжувати безкінечно . Найголовніші
з них – названі.
4. Складення спільних порад « Яка
мама потрібна дитині?»
Уявіть
собі – ідеальна . А ідеальна – це значить най- най-най...
Найдобріша
Найгарніша
Найніжніша
Найсправедливіша
Найкраща
А
найголовніше – малюк також повинен бути для неї- най- най- най , а найголовніше
любимим .
5. Які ми тата ?
Дитина не може оьійтись тільки вітамінами
«М» . Для повноцінного розвитку йому неохідні комплекс вітамінів «М» і «П».
Тата як
і мами також різні :
-
Спокійні , Врівноважені , Впевнені
-
Власні , Тревожні , Нудьгуючі.
На перший погляд ніби немає відмінностей між типами мам і
тат. Але це тільки на перший погляд.
Виділяють різні
типи тат , стилі поведінки яких не завжди сприятливо відображаються на
самопочутті дитини.
« Тато – мама »
По справжньому піклується про дітей . Всі
функції мами бере на себе . Прагне бути і батьком і матір’ю , хоча це незавжди
йому вдається . В такі хвилини може бути нестриманим , злим . Коли все
налагодиться – життя йде як по – маслу , він добрий , турботливий . Спілкуючись
з таким батьком , дитина знаходиться під пресом його настрою . А татковий
настрій – ніби різноконтинентальний клімат в квартирі , чи котрасний душ : то
жарко , то- холодно . І майже немає золотої середини .
« Мама – тато »
Нагадує тата-
маму , але тут головне не завдання – як можна краще догодити дитині , тому
дитина «сидить» не тільки на шиї , але дуже часто і на голові . Як мама і як
тато , він одночасно несе всю батьківську ношу , турботливо та ніжно взаємодіє
з дитиною без перепадів настрою та без контрасності . Дитині все дозволено , їй все прощається .
Проте , ця м’якість іноді здатна обернутися іншою стороною медалі в процесі
виховання дітей.
« Карабас – Барабас »
Тато – пугало ,
злий та жорстокий , який признає жорстокі , силові методи виховання. Головною «
їжею » в сім’ї для дитини при такому батькові є страх , який заганяє дитячу
душу в лабіринти тупиків бездоріжжя . І в будь – якому тупику дитину чекає
покарання за скоєне , або просто як профілактика. Покарання , покарання. При
такому типі в дитині ніби закипає почуття ненависті , ніби лава вулкана , яка
вирветься , аби облавити свого Карабаса . Карабас сам для себе створює Везувій
. А Везувій не любить стояти мовчки .
«
Міцний горішок »
Він признає тільки правила без винятків , ніколи не йде
на компроміси , аби полегшити участь дитини навіть в тих ситуаціях , коли він
не правий . Він – неприступна фортеця , він дійсно міцний горішок .
« Перелітник »
Це батько ,
який живе в сім’ї , але ще не відчуває себе батьком. Для нього дитина , ніби
гість , про яку повинна потурбуватись мама . А він подарує гостю краплинку часу
, але не більше , його життя повинно протікати без турбот , так як і до появи
малюка .Такий тато не може позбутись почуття свободи , і не хоче стати чиїмось
слугою . Для нього еталон – холостяцьке життя , без дітей , адже дитина – це
тяжка ноша , і нехай , цю ношу несе мама , бо йому неприємні сюсюкання, капризи
. При першій можливості цей тип тат перетворюється в приходящого татуся , а
дитині він необхідний завжди .
« Свій в дошку »
На перший поляд здається , що дитині пощастило
з батьком . Це не просто батько , він і брат і товариш . З ним завжди весело , легко , цікаво. Він будь
з ким знайде спільну мову . Але ,
спілкуючись з чужими , щоб догодити їм , він здатен надовго забути про
обов’язки батька , що звичайно , не до вподоби мамі . І вона розпалює сварку .
А дитина живе в атмосфері конфліктів , і таємно співчуває батькові , проте
нічого не може вдіяти .
« Ні риба ні м’ясо» , або « Підкаблучник»
Це не справжній тато – манекен . Це тато ,
який не має власного голосу в родині і здатний лише підспівувати в хорі , де
головну арію виконує його дружина . Він ніби луна , повторює все за нею , одни
словом – він повністю під каблучком у мами . Навіть в найважчі хвилини він не
перейде на бік дитини , щоб допомогти їй , так як боїться зіпсувати стосунки з
дружиною. І малюк не розуміє , чи є у нього тато чи немає .
Я намагалась звернути Вашу увагу тільки на ті типи батьків , до яких
відноситесь Ви самі , чи які хочаб чимось нагадують Вас.
Звичайно , ви
можете продовжити цей список . А поки що задумайтесь : Який Ви тато ? І чи
дійсно саме таким він повинен бути ?
6. Який тато потрібен дитині?
Звичайно , най, най, най...
Найдобріший
Найсправедливіший
Хоробрий
Безстрашний ...
Одним словом най- най кращий .
І дитина в його очах також повинна бути най... най...
най...
А головне – найулюбленішою .
7. Анкета « Які ми
батьки»
Батькам пропонується заповнити анкети та послухати її
результати .
8. Причини
неслухняності дітей:
Діти завжди є
дзеркалом своїх батьків. Саме батьки - причина тієї чи іншої поведінки дитини.
Усі їхні слова і дії сприймаються як еталон, зразок для наслідування. Тому
кращий спосіб виховання - власний приклад. Коли дитина народжується, вона щира
і відкрита, сповнена любові до себе і до
життя. Підростаючи, малюк починає з цікавістю вивчати оточуючий його світ і
стикається з першими "не можна" і "погано". Щоб вижити, він
починає вибудовувати різні психологічні захисти, тобто пристосовуватися
до нових умов. Часто ці способи не зовсім до вподоби батькам, унаслідок чого
вони починають зловживати даною їм владою, карати і лаяти замість того, щоб
знайти причину неслухняності дитини і усунути її.
Причини неслухняності дітей:
1.Боротьба за увагу
Якщо
дитина не одержує потрібної їй уваги, то вона використовує власний спосіб її
отримання - через неслухняність; адже негативна увага - теж увага.
2.
Боротьба проти надмірної батьківської влади і опіки
Якщо
батьківські зауваження і поради дуже часті, накази і критика дуже
різкі, а побоювання занадто перебільшені, дитина починає
протиборствувати.
3.
Бажання помститися
Діти
часто ображаються на дорослих. Причини цього різні - різке
зауваження, невиконана обіцянка, несправедливе покарання
тощо. У глибині душі
дитина переживає і страждає, а на поверхні - протести . Це
помста дорослим за заподіяний біль.
4.
Втрата віри у власний успіх
Це відбувається через низьку самооцінку дитини, котра
втрачає упевненість у собі і опускає руки - "Нема чого старатися, все одно нічого не вийде",
її поведінка показує: "А мені байдуже", "Ну, і хай я погана! І
буду такою!"
Як допомогти дитині
У випадку, коли ведеться боротьба за увагу, необхідно показати дитині ваше позитивне ставлення до неї. Якщо
дитина намагається самоствердитися, то слід, навпаки, зменшити свою участь у її
справах. Якщо причина неслухняності -
помста, то варто подумати, чим ви образили дитину. Коли ви знайдете
причину і усунете її, емоційний стан дитини і ваші взаємостосунки покращаться.
Якщо дитина не упевнена у своїх силах, перестаньте вимагати від неї "правильної"' поведінки,
шукайте будь-який привід похвалити, заохочуйте.
Дуже важливо, що ви говорите своїй дитині. Усі фрази
діють як програмування
і відкладаються у підсвідомості на все життя.
9. Спільне
виведення порад , необхідних для комфортного самопочуття дитини в сім’ї .
10. Підсумок
заходу.
Ми розглянули
сьогодні багатьох «тат» і «мам» , і зрозуміли , що кожен з них – неповторний ,
кожен з них грає свою роль , і здебільшого – головну . А яку ж роль грає Ваша
дитина ? З цими роздумами я залишаю Вас до наступного заняття , до нашої
наступної зустрічі .
